Як підтримати людину в кризовій ситуації

Кризова інтервенція — психологічне консультування в екстренній ситуації. Як правило телефоном, рідше — очно. Цей протокол використовується психологами і волонтерами гарячих ліній, хоча також адаптується для очної роботи.


Насамперед — познайомтесь.

  1. Знайомство: Назвіть своє ім’я, запитайтесь ім’я співбесідника;

  2. Особиста інформація: виясніть вік, де людина знаходиться, чи є з нею хтось поруч (якщо так — хто саме);

  3. Вислуховування: запитайтесь, чим ви можете допомогти, яка причина звернення;

  4. Додаткові питання для прояснення бекграунду, за необхідністю:

  • Чим людина займається в буденний час — вчиться, працює;

  • Чи є психіатричні проблеми в амнезі;

  • Чи є в людини джерела підтримки — сім’я, друзі, домашній улюбленець;

  • Чи отримує людина в даний момент якусь терапію.


Психологічна інтервенція

Існують різні моделі підсилення (підвищення) психологічної стійкості і механізмів подолання стресу. Основні рекомендації:

Нормалізуйтесь, поясніть і інтерпретуйте

  • Роз’ясніть про легітимність реакції стресу та тривоги — розкажіть про то, чому мозок людини так реагує на стресову ситуацію. Наприклад, що гіперактивність чи психомоторне збудження — це реакція на стрес.

  • Розкажіть, як саме цим симптоми захищають нас. Включаються захисні механізми.

  • Поясніть, що будь-яка емоційна реакція в кінцевому результаті проходить, закінчується.

  • Предайте навички контролю та заспокоєння

Наприклад, запропонуйте техніки — дихальні вправи, вправи на релаксацію, надування повітряної кульки, дути в соломинку. Поясніть, чому важливо виконувати щоденну рутину та важливо виділяти час для приємних справ, таких як прослуховування музики, фізична активність.

  • Допоможіть відчути власну ефективність та контроль

Уточніть, що зазвичай допомагає людині заспокоїтись, що допомагало їй в минулому. Підтримайте виявлення людиною активної позиції в підготовці приємного для себе та навколишніх середовища в сховищі чи укритті (взяти зі собою воду, щось смачне, щось приємне, щось, чим можна себе зайняти).

Підтримайте людину в тому, що вона ділиться почуттями з іншими, включаючи дітей.

Підтримайте спільні ініціативи — спільний малюнок разом з дітьми, заспівати разом пісні під час сигналів тривоги в сховищі і тд.


Позначте можливості продовження інтервенції

В кінці розмови запропонуйте продовження, для того, щоб у людини склалося враження необірваності підтримки:

  • можна запропонувати додаткову розмову

  • можна запропонувати перенаправити людину в якусь терапевтичну інстанцію чи групу підтримки


Закінчіть розмову

Наприкінці розмови підбийте підсумки — які основні рекомендації і що тепер очікується від людини і від вас (в вападку, якщо ви обіцяли з нею зконтактувати ще раз чи перенаправити в якусь інстанцію).

Чек-лист або коротка версія протоколу

  • Познайомтесь;
  • Поясніть, що страх та тривога це нормальна реакція психіки і вона тимчасова;
  • Розкажіть, як ці симптоми захищають нас;
  • Розкажіть про навички контролю, техніках заспокоєння;
  • Допоможіть відчути особисту ефективність і контроль над своїм життям;
  • Запропонуйте можливості продовження інтервенції і закінчіть розмову.


Особливі випадки:


Людина одна і в незахищеному місці:

Виясніть, що саме вона робить під час повітряної тривоги, з ким розмовляє, хто з нею на зв’язку. Ціль — зменшити відчуття самотності, знайти точки опори і способи відчути свою причетність, контакт з іншими людьми.

Людина з психіатричним бекграундом

Якщо в людини порушено відчуття когерентності, критичність суджень чи спостерігаються ознаки гострої кризи — спробувати як можна скоріше зкозтактувати її з психіатром, наскільки це можливо.


Батьки дітей в стані підвищеної тривоги.



Рекомендації для батьків:

  • Дати дітям коротке пояснення того, що відбувається;
  • Пояснити дітям, що саме потрібно робити, коли починається повітряна тривога таким чином, аби підвищити у дитини відчуття ясності і контролю, а не відчуття безсилля (Сказати, наприклад, що повітряна тривога є для того, аби допомогти нам захистити себе і тд.);Підготувати заспокоюючі ігри та іграшки, в які можна буде гратися в сховищі або укритті;
  • Під час самого стресу робити разом з дітьми дихальні вправи, співати, гратися.

Важливо порекомендувати батькам поговорити і з маленькими дітьми також, навіть з тими, які зе не навчились розмовляти, аби дати дитині відчуття, що батьки її розуміють, що з нею відбувається, що її охороняють та захищають.

Отправить
 30   1 мес